Українська народна вишивка – це живе мистецтво, вона присутня в святковому та буденному житті кожного українського дому та родини. Не дивлячись на традиції вишивання, що сягають сивої давнини і зараз українська вишивка змінюється, розвивається і осучаснюється. Сучасна вишивка, хоч і відрізняється кольором і орнаментом від старовинної, є окрасою житла і одягу та захоплює нас своєю неповторністю і досконалістю.

З 2005року в Україні святкують День вишиванки. Доєлучилися до такої всеукраїнської ініціативи і обласна бібліотека для юнацтва. Бібліотекарі зібрали в стінах читальної зали виставку домашнього вишиття.  Вийняті і представлені з бабусиної скрині старі рушники, вишиті сорочки, а також нові техніки: вишиті картини та ікони, бісерні плетені портрети. Різні за стилями і технікою, кольорами та формами всі вони притягають увагу, захоплюють фантазією майстрів.

Цікавою та змістовною стала бібліотечна виставка «Традиції української вишивки». На сторінках періодичних видань та монографій дослідженні історії та розвиток українського вишивання. Але найпривабливішим є ілюстровані з старовинними зразками вишитих узорів та українського народного костюму різних регіонів України. «Історія української вишивки»; «Бісерні прикраси Карпатського краю»; Т. Кара-Васильєва «Українська вишивка»; І. Свйонтек «Покутські вишивки Прикарпаття»; «Український стрій»; «Старовинна вишивка для знавця» - книга, артефакт, за яким можна визначити кому вона належала, в який час створена, з якого регіону. Тож справді, вишивка – генетичний код нації.