15.07.2013 Лауреати обласної імені В. Стефаника та міської імені І. Франка літературних премій 2013 року | |
Степан Пушик – поет, прозаїк, публіцист, драматург, пісняр,
фольклорист, громадсько-політичний діяч, народний депутат першого
демократичного скликання, лауреат Шевченківської премії, премій фундації УВУ в
Нью-Йорку ім. Волиняків – Швабінських, ім. Стефаника, Чубинського, Ургана,
Копиленка, почесний член «Просвіти», член Національної спілки письменників
України, член Національної спілки краєзнавців, украї.
Українська дитяча література при її незначних
досягненнях мала б гордитися творами С. Пушика. Літературознавці недаремно
вважають, що писати для дітей набагато важче, ніж для дорослих, адже зріла
людина інакше мислить, інакше сприймає навколишній світ. Тому в нашій
літературі небагато митців, які пишуть для дітей та юнацтва. Степан Пушик –
один з тих, хто чудово пише і для дорослих і для дітей, причому як прозу, так і
поезію. Пушик
С.Г. один із представників сучасного красного письменства. Автор понад 30 книг
віршів, прози, документалістики, фольклору, дитячих творів і пісень, які
перекладені багатьма мовами Європи. Степан Пушик – відомий в Україні та за
кордоном як романіст, дослідник «Слова о полку Ігоревім» й багатьох інших
письменних пам’яток Київської Русі, чудовий майстер малої прози, про що
засвідчила його «Ватра на Чорній горі». Як поет, С. Пушик – насамперед лірик.
Лірик витончений, скільки людей з
великим захопленням слухають пісню на слова
його «А яблука падають» - твір, який увійшов у число 55-ти кращих
шлягерів України в ХХ столітті. Він глибокий правдолюб і громадянин, якого
болить бездуховність сучасного світу. Слово у Пушика – це слово високодумне,
сповнене філософсько-історичної напруги; слово, випоєне духмяністю
народнопісенного джерела; слово, вигойдане благотворящими вітрами далекої
княжої слави й оперте на правді незнищенної, життєствердної сили. То
світлоносне поетичне слово Степана Пушика. Якщо лише назвати його поетичні
збірки «Золотий тік», «Писаний камінь», «Задума гір», «Головиця», «Луни»,
«Галич» і книгу вибраного «Хмаролом», то
такий доробок промовляє за себе вельми достойно. Коли йдеться про С. Пушика,
то, зрозуміло, йдеться про нього в часопросторі його літературної і громадської
праці. Історія, час у людській пам’яті, діяння предків і діяння сучасників – це
найосновніші мотиви його поезії. Книга «Ватра на Чорній горі» виболена серцем і
душею автора. Тут письменник, як на долоні зі своїми переживаннями і болями,
світосприйманням та ставленням до людей. Це оповідь про те, що «брати наші
менші», як і люди потребують доброзичливого ставлення до них, ласки і
милосердя, адже вони – живі. Багатолітні
дослідження, звернення до наукового набутку у сфері демонології, міфології,
нестандартне прочитання літописів, уміння зачерпнути з живого фольклору, дар
пошукового прогнозу – усе це дало С. Пушику можливість, здійснити переклад і
реконструкцію тексту, розшифрування так званих «темних місць». Автор віддав цій
роботі зо два десятиліття, на основі говірок карпатського регіону відновив
первинний текст «Слова о полку Ігоревім». Результатом новаторської праці твір
лягає в ознаки поеми і тепер подолано ще один крок у з’ясуванні конкретного
імені автора «Слова о полку Ігоревім». Ним, на думку С. Пушика як і «Слово
Даниїла Заточника», є галицький князь Володимир, син Ярослава Осмомисла. Творчість С. Пушика говорить, про те, що ми маємо
талановитого письменника з оригінальним творчим почерком, письменника який
постійно проникає у сферу людських взаємин, даруючи читачам нові твори, що по
праву є важливими художніми відкриттями і відіграють важливу роль у формуванні
світогляду читачів, насамперед, представників молодого покоління, у формуванні
естетичних смаків у людей різного віку і професій. Степан
Пушик багатограний та дуже обдарований. Довженкові слова підходять до його
характеристики: «я син свого часу, і весь належу сучасникам своїм». Твори Пушик
С. Твори в шести томах. – Івано-Франківськ: Гостинець, 2004. – т. 1. Поезії –
2004 – 535с. т.
2. Поеми, пісні, вірші для дітей, перекл. повісті – 2005. – 600с. т.
3. «Страж – гора», «Ватра на Чорній Горі». – 2004. – 564с. т.
4. Галицька брама, «Славетний предок Кобзаря». – 2006. – 624с. Пушик
С. Блискавиці б’ють у найвищі дерева: повість, есеї /С. Пушик. –
Івано-Франківськ: Місто НВ, 2011. – 268с. Пушик
С. Ватра на Чорній горі: оповідання та новели /С. Пушик. – Івано-Франківськ:
Нова Зоря, 2001. – 365с. Пушик
С. Галичина і Княгиня Ланка: спроба розгадати деякі таємниці історії краю /С.
Пушик// Галичина. – 2005. – 13 верес. –С. 6; 15 верес. – С. 11; 17 верес. – С.
7; 22 верес. – С.7; 24 верес. – С. 6; 29 верес. – С. 12; 4 жовт. –С. 6. Пушик
С. Доброго ранку серце моє!: вірші різних років /С. Пушик// Березіль. – 2011. – № 9-10. – С. 7-12 Пушик
С. Заробітчанка: сонети /С. Пушик// Рідна земля. – 2004. – 4 груд. – С. 3 Пушик
С. Крилаті лоцмани: повість /С. Пушик// Галичина. – 2010. – 14 жовт. – С. 20 Пушик
С. Лолі: оповідання /С. Пушик// Дніпро –
2002. – № 1-2. – С. 54-68 Пушик
С. Оповідання: Татарське зілля. Грози й райдуга. Замок. Метелик /С. Пушик// Літ. Україна. – 2001.
– 17 трав. –С. 8 Пушик
С. Отямсь і пробудись, Вкраїно невесела!:
/С. Пушик// Галичина. – 2011. – 18 серп. – С. 15 Пушик
С. Поезія /С. Пушик// Дзвін. – 2009. – №
7. – С. 137-138 Пушик
С. Поезія /С. Пушик// Рідна земля. –
2006. – 26 січ. – С. 8 Пушик
С. «Поки рідне у серці болить…»: вірші /С. Пушик// Київ. – 2006. – № 12. – С. 29-36 Пушик
С. Помаранчевий цвіт: вірш /С. Пушик// Галичина. – 2004. – 7 груд. – С.1 Пушик
С. Послухайте, люди добрі: вірші /С. Пушик// Дзвін. – 2001. – № 5-6. – С.42-52 Пушик
С. Скресне рідна Водолія: вірші /С. Пушик// Захід. кур’єр. – 2004. – 22 січ. – С.18 Пушик
С. Славетний предок Кобзаря: повість /С. Пушик. – Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2001. – 222с. Пушик
С. Страта Баюрака: вірш /С. Пушик// Перевал. – 2000. – № 2-3. – С. 45 Пушик
С. Таємничий код Франкового села та обійстя /С. Пушик// Галичина. – 2010. – 26
серп. – С. 8-9 Пушик
С. У народу взяв – народові повернув: приповідки /С. Пушик// Дзвін. – 2013. - № 2. – С. 140-141; № 3. – С. 135-136; № 4. – С.
129-130. Пушик
С. Шалений час тривожно в душу дише: вірші /С. Пушик // Галичина. – 2006. – 23
серп. – С. 11 Пушик
С. Ще година не пізня: вірші /С. Пушик// Дзвін. – 2012. – № 11-12. – С.2-8 Пушик
С. Щоб ми любили і нас любили: поезії із різних літ/С. Пушик// Дзвін. – 2004. – № 1. – С.2-9 Публікації
про життя і творчість С. Пушика Войцехівська
М. Слово митця, як совість часу: [інтерв’ю С. Пушика] /М. Войцехівська// Вечір. Івано-Франківськ. – 2009. – 12
листоп. – С. 6, 13 Гнилиця
М. «Народ свої закони сам пише»: про нову кн. С. Пушика «Приповідки» -
фольклорну книгу, запис народного мудрослов’я /М. Гнилиця// Рідна земля. – 2009. – 12 черв.
– С. 10 Качкан
В. «Бусова книга» світ забутих предків: [про нову кн. С Пушика] /В. Качкан//
Галичина. – 2000. – 18 листоп. – С. 6 Качкан
В. За престолом духовності нації: С Пушику – 60 /В. Качкан // Перевал. – 2004. – № 1.
– С. 93-109 Качкан
В. Стрілець українського великодня: зі скрипарію С Пушика /В. Качкан // Літ.
Україна. – 2004. – 5 лют. – С. 7 Крайній
І. Знавець заклинань і хранитель прокльонів: [розмова з письменником С.
Пушиком] /І. Крайній// Укр. молода. – 2007. – 15 лип. – С. 19 Куфрик
Б. С. Пушик хоче зняти кіно // Експрес. – 2006. – 18-25 трав. – С. 4
Лобарчук
О. «Дівчата за Володею Івасюком літали як голубки, але в нього залишалося
небагато часу на любовні подвиги: [інтерв’ю
з С. Пушиком про його нову кн. «Блискавиці б’ють у найвищі дерева»] /О.
Лобарчук// Уряд. кур’єр. – 2011. – 7 трав. – С.7 Михайлик
Б. Вартовий Галицької брами: до 60 – річчя творчості С. Пушика [монолог
письменника] /Б. Михайлик// Рідна земля. – 2004. – 22 січ. – С. 2 Назарчук
Д. Людина, в якої найбільший на землі щоденник: інтерв’ю С. Пушика // Голос України.
– 2004. – 11 листоп. – С. 20 Орден
Святого Володимира і 100 тисяч: [С. Пушику – 60, святкування
у театрі] // Галичина. – 2004. – 19 лют. – С.
11 Салига
Т. Як упіймати перо золотого птаха: літературна сільвета С. Пушика з «букетом»
його висловів /Т. Салига// Дзвін. – 2004. – №1. – С. 121-128 Слоньовська
О. Душа мов калина: до 60-річчя С. Пушика /О. Слоньовська// Захід. кур’єр. – 2004.
- 22 січ. – С.
19 Слоньовська
О., Маціборська Г. Ватра С. Пушика: про кн. «Ватра на Чорній горі» /О.
Слоньовська, Г. Маціборська// Березіль. – 2004. – № 3-4. – С. 154-165 Смоляк
О. Загадки поетової долі: про «Бусову книгу» С. Пушика /О. Смоляк// Галичина. –
2004. – 24 січ. – С. 7 Сорока
П. «Початок третього тисячоліття, буде за мною…»: кілька штрихів до портрета С.
Пушика // Дзвін. – 2004. – №1. – С.
129-136 Стрілець
Н. За Україну треба поборотись щодня й щогодини: інтерв’ю
С. Пушика /Н. Стрілець// Захід. кур’єр. – 2012. – 26 січ. – С. 5 Темех
Н. Народ скаже, як зав’яже: про кн. С. Пушика «Приповідки». /Н. Темех// Вечір.
Івано-Франківськ. – 2009. – 30 квіт. – С.
15 Тугай
Л. Життя після смерті: про кн. С. Пушика «Блискавиці б’ють у найвищі дерева»
[про Володимира Івасюка] /Л. Тугай// Галичина. – 2011. – 8 верес. – С. 15 Тугай
Л. П’ять «добрих речей» С. Пушика: [інтерв’ю з письменником] /Л. Тугай// Галичина. – 2009. – 27
січ. – С. 7 Цап’юк
Г. Оповідач: до 60-річчя С. Пушика /Г. Цап’юк// Захід. кур’єр. – 2004. – 22
січ. – С.19 Яремійчук
Р. З книги моєї пам’яті: С. Пушик // Перевал. – 2007. – № 2. – С. 173-177
| |
|
Пошук |
---|
Наше опитування |
---|
Календар |
---|
Статистика |
---|
Форма входу |
---|