Благословенна хай буде година

І тая хата, і село

Що Україні принесло

Великого поета.

Благословенна!

О чудодійна земле-мати!

Якого сина маєш ти!

2012 рік проголошено роком Богдана Лепкого. Щоб належно вшанувати Богдана Лепкого 29 березня обласна бібліотека для юнацтва в рамках Всеукраїнського тижня юнацької книги спільно з літературним музеєм Прикарпаття провели літературний екскурс «Крізь терни долі – до світового визнання», присвячений 140-річчю з дня народження письменника.

Завідуюча інформаційно-бібліографічним відділом обласної бібліотеки для юнацтва Оксана Шинкаренко ознайомила присутніх із життєвим і творчим шляхом Богдана Лепкого, представила його твори «Мазепа», «Крутіж», «Полтава»; епістолярну спадщину упорядковану В. Качканом у виданні «Журавлі повертаються…», літературу про життя та громадську діяльність письменника, газетні та журнальні публікації.

Важко однозначно оцінити Лепкого –поета. Він тонкий лірик меланхолійного складу, проникливий співець природи, поет-пісняр і митець. Саме поезія якнайповніше розкриває особливості вдачі письменника, допомагає глибше збагнути його літературні надбання. Багато своїх віршів він присвятив визначним діячам української культури. Вихованці літературно-драматичного гуртка «Істина» (керівник Людмила Батюженко) із центру дитячої та юнацької творчості прочитали мініатюру Б. Лепкого «Благословенна хай буде година», присвячену Т.Г.Шевченку.

Розкриваючи тему зв’язків письменника з нашим краєм директор літературного музею Прикарпаття Володимир Смірнов провів екскурсію-подорож «Стежками Лепкого по Прикарпатській землі» та ознайомив старшокласників ЗОШ № 2  з численними експонатами (книги, фотографії, листи) музею, присвяченими Б. Лепкому, про творчість непересічної постаті кін. ХІХ-першої пол. ХХ ст. Богдана Лепкого, який зробив вагомий внесок в історію рідної культури, як поет, прозаїк, учений, перекладач, літературознавець.

Він, великий патріот українського народу, шукав Істину. І знайшов її, щоби до неї, як до криниці Духу, могли припасти не лише його сучасники, а й тепер, по сплині літ ми.