УДК 821.161.2.09 (477.86) (083.8)

Н-11

Тарас Прохасько: магія творення: інтелект – реліз/ Івано-Франківська обласна бібліотека для юнацтва;[уклад. О.Шинкаренко; відп. за вип. С.Шаган]. – Івано-Франківськ, 2018. – 13с.

Укладач: Шинкаренко О.В. – зав. Інформаційно – бібліографічним відділом

Відповідальна за випуск: Шаган С.Я. – директор Івано-Франківської обласної бібліотеки для юнацтва

Тарас Богданович Прохасько (16 травня 1968р., м. Івано-Франківськ) – сучасний український письменник, журналіст, один із видатних діячів Станіславського феномену.

Закінчив біологічний факультет Львівського державного університету ім. І. Франка. Працював в Івано-Франківському інституті карпатського лісівництва, учителем, ведучим на радіо FM «Вежа», в художній галереї, журналістом.

Співпрацював з Львівськими газетами «Експрес» та «Поступ».

У 1992-1994 рр. був мандрівним співредактором журналу «Четвер».

Член Асоціації українських письменників. Твори Тараса Прохаська виходили друком не тільки українською, але й польською, англійською, російською, німецькою мовами, і були відзначені престижними преміями й нагородами.

Нагороди:

• лауреат премії видавництва «Смолоскип» (1997р.);
• лауреат міської премії ім. І.Франка за романи «НепрОсті» та «Інші дні Анни» (2003р.);
• перше місце у літературному конкурсі «Найкраща українська книга» (версія Всеукраїнського журналу «Корреспондент») у номінації «Белетристика» за книгу «З цього можна зробити кілька оповідань» (2006 р.);
• третє місце у літературному конкурсі «Найкраща українська книга» (версія Всеукраїнського журналу «Корреспондент») у номінації «Документалістика» за книгу «Порт Франківськ» (2007р.);
• лауреат літературної премії імені Джозефа Конрада, заснована Польським інститутом у Києві (2007р.);
• переможець конкурсу Всеукраїнського рейтингу «Книга року» в номінації «Cучасна українська проза» за книгу «БотакЄ» (2011р.).

Літературний дебют Тараса Прохаська відбувся порівняно пізно. Все почалося на літературному конкурсі «Смолоскип». 1997 року Тарас Прохасько подав туди свої рукописи, отримав премію та найпершу публікацію.

Подальші книги були наступні: «Інші дні Анни» (1998), «FM«Галичина» (2001), «НепрОсті» (2002), «Лексикон таємних знань» (2004), «З цього можна зробити кілька оповідань» (2005), «Порт Франківськ» (2006), «БотакЄ» (2010).

«FM «Галичина» (Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2001) – перша збірка, що являє собою письмовий варіант циклу радіопередач, які прозвучали вперше в програмі «Щоденник» на Івано-Франківському радіо. «Щоденником її можна було назвати лише тому, що програма виходила кожного дня, крім суботи та неділі. І придумувати трихвилинну оповідь доводилося щодня» - це з того, що можна назвати передмовою до книжки «FM «Галичина».

Ідея «Щоденника» за Прохаськом, полягала у тому, аби спонукати перетворити звичайне, часом погане людське життя у перфектні історії.

«Щоденник» – справжність,правдивість,знання. І ними Тарас щиро, з легкістю і природністю ділиться.

«НепрОсті» (Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2002) – у романі йдеться про історію Карпат ХХ століття, чи його першої половини. Це суміш фольклорних міфів – таких собі мудрих та супер Непростих істот, що живуть невідомо де і час від часу спілкуються з героями твору. Існує така собі рада Непростих, плюс в Непрості можна попасти за рішенням інших Непростих. Непрості з’являються, коли комусь непросто зробити вибір і щось вчинити, або коли вже щось вчинилося і треба дати раду цьому вчинку.

«Лексикон таємних знань» (Львів: Кальварія, 2004) – збірка повістей і новел, об’єднаних одним стилем і логікою. Їх можна читати окремо, або як єдине ціле. Handbook сучасного українського інтелектуала.

Це спроба пізнати світ через органи почуттів. Прохасько немовби спеціально грає передаванням запахів, кольору, дотиків і форм. Тут народжується кохання і зрада, і все відбувається на тлі осені, яка є початком і кінцем всього сущого, всього, що дає життя, або вірогідно, самого життя. Прохасько не поділяє вікові категорії читачів, стаючи їх співрозмовником, намагаючись відкрити їм душу, переживання та емоції персонажів новел.

«З цього можна зробити кілька оповідань» (Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2005) – книга містить два твори, сюжети в яких, переважно прості та невибагливі – про ранкову каву, що в цей час не дає спокою, про друзів та родину, про речі, які завше потрібно мати при собі, про вакації та буденні турботи, про думки щодо всього цього…

Виняткова майстерність Прохаська полягає в тому, що йому вкотре вдається створити на основі подібних буденних речей небанальний твір, який хочеться співпережити з автором.

«Порт Франківськ» (Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2006) – збірка є прикладом реалізації публіцистичного таланту письменника. Це збірка колонок, чи то пак фельєтонів, які Тарас Прохасько писав для газети «Галицький кореспондент». Чудовий привід вирушити до (уявного) Івано-Франківська, так його бачить Тарас Прохасько: «Ідеальне місто. Як з рисунка. Як літографія. Його легко було захищати і не здавати цей порт Франківськ. Але воно не встояло – як завжди – від власного, внутрішнього напору».

Книга «БотакЄ» (Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2010) – це збірка кращих творів письменника, а також вміщені зовсім нові тексти, які видані під однією палітуркою. У вступному слові Прохасько пояснює, що книжку створено за принципом флористики. Тобто це своєрідний гербарій, де зібрано всі ключові візії письменника. «БотакЄ» – Карпатське море, чарівні гори та (не) справжнє місто Ялівець.

Книга несе благодійну місію, так як частина коштів від її продажу піде на благодійність до містечка Святого Миколая в Івано-Франківську.

«Кротяча епопея» Тараса Прохаська та Мар’яни Прохасько, до якої належать книжки «Хто зробить сніг» та «Куди зникло море», припаде до душі і дітям і дорослим. Адже у них розповідається про дружну родину кротів та їх 13 кротенят – про підтримку, взаємодопомогу, домашній затишок і різноманітні дива і несподіванки. Усі три казки – це своєрідна українська аналогія пригод мумі – тролів фінської письменниці Туве Янсон.

У трилогії Прохаська перед маленькими читачами постають герої – кротенята та заєць, що проживає між ними під землею. Уся «кротяча епопея» сповнена чудових гуманістичних ідей. Як зазначає автор, в третій книжці «Як зрозуміти козу» «кротячою» мовою дітям пояснено, що все ненормальне може бути нормальним, якщо змінити точку зору. Малі кротенята вирушають у мандрівку морем і відкривають для себе новий світ. Потрапивши на острів де живуть кози, вони вчаться сміливо входити в інші світи, пізнавати і розуміти тих, хто іншої віри, мови й роду.

Твори Тараса Прохаська:

Прохасько Т. Відстані та вібрації / Т. Прохасько, Ю. Прохасько. – Івано-Франківсь: Лілея – НВ, 2012. – 62с.

Прохасько Т. Essai de deconstruction: спроба деконструкці /Т. Прохасько// Перевал.– 1995. – №1. – С. 153-159.

Прохасько Т. З цього можна зробити кілька оповідань /Т. Прохасько. – Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2005. – 128с.

Прохасько Т. Інші дні Анни /Т. Прохасько. – Івано-Франківськ: Лілея – НВ, 2010. – 96 с.

Прохасько Т. Лексикон таємничих знань: новели /Т. Прохасько. – Львів: Кольверія, 2006. – 192с.

Прохасько Т. НепрОсті /Т. Прохасько. – Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2002. – 138с.

Прохасько Т. Ознаки зрілості /Т. Прохасько – Львів: «Тріада плюс», 2014. – 120 с.

Прохасько Т. Нотатки /Т. Прохасько// Україна. – 2008. – № 9. – С.131-132.

Прохасько Т. Порт Франківськ /Т. Прохасько. – Івано-Франківськ, 2006. – 48 с.

Прохасько Т. FM «Галичина» /Т. Прохасько. – Івано-Франківськ: Лілея-НВ. – 52с.

Публікації

про життя і творчість Т. Прохаська

Агеєва В. Мистецтво бачити: аналогія «поверхневої людини» в прозі Тараса Прохаська / В. Агеєва//Сучасність. – 2009. – № – 2. – С.152-162.

Бондаренко-Терещенко І. Проста мегаісторія «Непростих»: про белетризацію минулого у романі Т. Прохаська /І. Бондаренко-Терещенко //Слово і час. – 2003. – № 6. – C.58-60.

Бондаренко-Терещенко І.У полоні полонофілів: Т. Прохасько і премія Конрада /І. Бондаренко-Терещенко// Літ. Україна. – 2008. – 17 квіт. – С.6.

Брухаль Г. У всьому «винен» пес Рудько: про Т. Прохаська /Г. Брухаль// Світ молоді. – 2008. – 29 трав. – С.4.

Голобородько Я. Образно-словесні мантри Тараса Прохаська /Я. Голобородько// Слово і час. – 2006. – № 7. – С.41.

Дейчаківська С. Місто приватних пережиттів: [зустріч з Т. Прохаськом] / С.Дейчаківська// Репортер. – 2016. – 29 груд. – С.20.

Жук О. 20 тисяч на моркву і капусту: премія Т. Прохаську від Польського інституту ім. Д. Конрада /О. Жук// Укр. молода. – 2007. – 18 груд. – С. 14.

Жук О. Більше ніж правда: [про кн. Т. Прохасько «Хто зробить сніг?»] / О. Жук // Укр. молода. – 2013. – 5 груд. – С.12.

Ірванець О. Іздрик і Прохасько – два стовпи «станіславського феномена» /О. Ірванець//  Україна. – 2008. – № 9. – С.128-130.

Котенко Н. Просто: творчість Т. Прохаська / Н. Котенко // Березіль. – 2004. – № 3-4. – С.166-170.

Левчук Я. «Я свідомо завдаю якогось труду читачеві»: інтерв’ю у Т. Прохаська / Я. Левчук // Культура і життя. – 2014. – 7 бер. – С. 8.

Лендєлова В. Т. Прохасько: про нову кн. «Непрості» /В. Лендєлова// Слово і час. – 2010. – № 3. – С.81-86.

Малиновський Р. «Життя бачу кадрами»: інтерв’ю у Т. Прохаська /Р. Малиновський// СOOL Експрес. – 2008. – № 2. – С.16.

Мороз Я.Т. Прохасько презентував книгу для дітей та перекладений «Схід» / Я. Мороз //Репортер. – 2015. – 3 груд. – С.19.

Найкращий Тарас Прохасько з «БотакЄ»: переможець конкурсу «Книга року» в номінації «Сучасна укр. проза» //Світ молоді. – 2011. – 15 груд. – С.5.

Познякова А. «Україна – країна квітів»: про кн. Т. Прохаська «БотакЄ» /А. Познякова// Укр. літ. газета. – 2011. – 20 трав. – С.6.

Презентація збірки оповідань Т. Прохаська «БотакЄ»// Країна. – 2010. – № 46. – С.3.

Радзієвська В. «Найбільша спокуса – щоразу знаходити собі виправдання» /В. Радзієвська// Країна. – 2011. – № 10. – С.36-38

Севрасевич М. Магія творення: про кн. Т. Прохаська «З цього можна зробити кілька оповідань» / М. Севрасевич// Перевал. – 2007. – № 1. – С. 45.

Дзвін Я. Радіопроза: про кн. Т. Прохаська FM«Галичина» / Я. // Дзвін. – 2002. – №4. – С. 154.

Суровська О. Роман – мандрівка і роман – медитація:[Т. Прохасько «Як врятувати козу» та його переклад з польської кн. А. Стасюка «Схід»] /О.Суровська // Галичина. – 2015. – 24 груд. – С. 13.

Тарас Прохасько: ботанік, що став журналістом, завжди будучи письменником // Репортер. – 2008. – 29 трав. – С.25

Тисяча і одне інтерв’ю з Т. Прохаськом //Березіль. – 2014. - №9-10. – С. 3.

Т. Прохасько отримав літературну премію ім. Джозефа Конрада // Репортер. – 2007. – 20 груд. – С. 4

Требуня В. «Спостереження і рефлексії – це і є моя щоденна робота»: інтерв’ю у Т. Прохаська /В. Требуня // Галицький кор. – 2017. – 16 листоп. – С.11.

Тугай Л. «Бачу життя як літературу»: інтерв’ю у Т. Прохаська /Л. Тугай// Галичина. – 2010. – 29 лип. – С. 8.

Тугай Л.Є внутрішня потреба підніматися: інтерв’ю у Т. Прохаська про його літ. премії /Л. Тугай // Галичина. – 201. – 28 груд. – С. 12.

Харченко А. Тексти, підтексти і контексти Т. Прохаська: про кн. новел «Лексикон таємних знань» // Перевал. – 2007. – № 3. – С. 140-141.

Читаємо книги: про кн.. М. Прохасько, Т. Прохасько «Хто робить сніг?» //Шк. б-ка. – 2015. - №3. – С. 40.

Чорна М. «БотакЄ»:нова книга Т. Прохаська /М. Чорна// Рідна земля. – 2010. – 26 листоп. – С. 12.

Шинкарук А. Так багато Прохаська: про кн.. «БотакЄ» /А.Шинкарук // Однокласник. – 2012. – №2. – С.15.