Цього року виповнюється 200 років від дня народження польського письменника, вірменського походження та історика Галичини, отця - доміканця Садока Баронча. З цієї нагоди бібліограф – краєзнавець обласної бібліотеки для юнацтва Ярослава Бідичак провела бібліографічний огляд літератури «Мужній лицар – добрий пастор» для учнів природо-математичного ліцею, ознайомила їх з життєвим і творчим шляхом нашого краянина.

Народився 29 квітня 1814 року в Станіславові в незаможній вірменській родині. Школу і гімназію закінчив в Станіславові (1821 – 1830).

Навчався у Львівському університеті на факультетах філософії і богослов’я. Вступає до монастиря домінікан, де змінює вірменський обряд на латинський, по суті змінює віру, чим обурює рідних.

За подвижництво церковна влада присвоїла титул Генерального Провідника руських земель, а потім 1855 році призначила довічним настоятелем монастиря у с. Підкамені. Крім того, отець Садок Баронч був професором богословських наук, а пізніше – магістр святої теології.

Під час революції 1848р., відомої як Весни народів Баронч був головою Народної ради та мировим суддею у Тисмениці, з часом міг би очолити і збройну боротьбу. Врешті – решт Садок Баронч стає затворником на довгі 40 років.

За часи затворництва він власним коштом видає книгу «Байки, анекдоти, легенди, прислів’я і пісні на Русі», які користувалися  великою популярністю, пізніше вийшло 2-е видання.

Баронча вабило краєзнавство. У монастирських архівах він відшукав пожовклі манускрипти, робив виписки, розпитував старожилів. Усі ці пошуки згодом вилились у 30 монографій та близько 70 статей. Перу Баронча належать історичні нариси про Жовкву, Язловець, Броди та інші населені пункти. Він не лише дослідив історичне минуле, але й описав побут українських міст. Звертав увагу на українські пам’ятники  мистецтва, бібліотеки, школи. Прихильно відгукувався про робити видатних українських діячів. Зібрані ним матеріали використовували І. Франко, М. Драгоманов та інші відомі вчені.

Але найбільшу цінність для нас становлять «Пам’ятки міста Станіславова», яка побачила світ 1858р.

Незважаючи на те, що о. Садок не мав доброї історичної освіти, його праці з краєзнавства та історії Галичини нині є надзвичайно вартісні.