Людина і природа… Філософи, поети, художники усіх часів і народів віддали данину цій вічній і актуальній темі. Та ніколи вона не стояла так гостро, як у наші дні, коли загроза екологічної кризи, а може й катастрофи, нависла над людством і проблема екологізації матеріальної і духовної діяльності людини стала життєвою необхідністю.

Тому, в обласній бібліотеці для юнацтва, в рамках екологічного тижня учні 10 класу ЗОШ № 5 мали можливість здійснити віртуальний екологічний круїз «Земля – сльозинка на щоці Всесвіту» по місцях найбільших природних та техногенних екологічних катастроф.

Юнаки та дівчата дізнались:

• про міста-примари нашої планети, які порожніють внаслідок спаду економічної активності, природних і техногенних катастроф (Припять,  Україна; Централія, США; Хашима, Японія; Балестріно, Італія);
• про гігантське кладовище кораблів неподалік міста Читтагонг в Бангладеш, що вважається одним із найбільш забруднених місць на землі;
•  повінь в Індії 2013 року, яка забрала понад 6,5 тисяч людських життів і була спричинена внаслідок зменшення площі покритої лісами, зведенням житлових будинків в місцях, де існувала загроза зсувів, а також через не належно сплановане будівництво дамб;
•  велику тихоокеанську сміттєву пляму масою понад 100 млн. тонн, що виникла внаслідок людської недбалості;
• великий смог у Лондоні 1952 року, що став справжньою катастрофою для його мешканців та світової громадськості (загинуло близько 12000 осіб), але саме він дав поштовх і став відправною точкою сучасного природоохоронного руху.
• «Ворота пекла» – палаючий кратер серед пустелі біля села Дарваза в Туркменістані, що виник внаслідок людської недбалості. Тут газ йде з під землі, розділяючись на сотні палаючих різновеликих факелів. У деяких факелах язики полум'я досягають 10-15 метрів у висоту;
• «побували» і в майбутньому, уявили, що ж трапиться, якщо розтане весь лід на планеті; довідались які наслідки принесе подібне явище, адже екологи вже давно попередили про глобальне потепління.

Сподіваємось, що віртуальна мандрівка зміцнить почуття відповідальності за природу, як національне багатство, основу життя на землі.