Є на історико-географічній карті України територія, яка стала болючою раною не тільки нашої держави, а й всієї Європи. З’явилась мертва зона 26 квітня 1986 року, коли глибокої ночі на одній з найпередовіших радянських атомних станцій  - Чорнобильській, вибухнув четвертий реактор. Відбулася найбільша за всю історію використання «мирного атома» аварія, яка за оцінками світової спільноти, є найбільшою техногенною катастрофою ХХ ст. Більше мільйона людей взяли участь в гасінні пожежі на ЧАЕС, ліквідації радіоактивних ділянок, евакуації населення міст і сіл, а також спорудженні величезного «Саркофагу», що має захистити людство від подальших радіаційних небезпек. Частина рятувальників отримала величезні дози радіаційного випромінювання – в результаті їх здоров’я і життя стало під загрозою. Їм дали ім’я – “ліквідатори”.

         З того часу пройшло 30 років. Для окремої людини – значима частина життя, для історії – навіть не хвилина, а мить; для нашої післячорнобильської України – лише гіркий початок довгого хресного шляху.

         Обласна бібліотека для юнацтва, в знак пам'яті і пошани до людей, що стояли на захисті безпеки всього світу від «мирного атома» провела вечір-реквієм «Ятрить серця Чорнобиля полин». Вечір підготували та провели учні 10-Ф класу обласного ліцею для обдарованих дітей із сільської місцевості, під керівництвом зав. відділом бібліотеки Людмили Ковальчук.

         Ведучі – Діана Ферштей та Тетяна Гайдейчук розповіли про нелегкі будні ліквідаторів, версії подій висунуті сучасними істориками та науковцями. У виконанні Аліни Олексюк та Роксолани Зітинюк прозвучали пісні «Біда» - на честь ліквідаторів, що загинули через променеву хворобу та «За Україну».  Людмила Ковальчук представила слухачам виставку-спомин «На розпеченім серці реактора» та провела розмову-діалог. Школярі поділились власними думками та враженнями від перегляду фільму «Жертва», про післячорнобильське життя та смерть білоруського ліквідатора Анатолія Сараговця.

         Чорнобиль. Про чорнобильську трагедію написано і сказано багато: «Третій ангел просурмив і впала з неба велика зірка, що горить подібно до світильника, і впала на третю частину рік і на джерела, води. Ім’я цій зірці Полин...». Ці слова з Апокаліпсиса після Чорнобильської аварії  звучать пророчо, тому що народна назва полину звичайного – чорнобиль.