УДК 821.161.2.09. (477.86) (083.8)

Л 28

Лауреати обласної імені В. Стефаника та міської імені І. Франка літературних премій 2018 року: експрес – інформація / [уклад. Бідичак Я.Д.; ред. Ребрик Г. М.; відп. за вип.. Шаган С.Я.]; Івано-Франківська обласна бібліотека для юнацтва. – Івано-Франківськ, 2018. – 12с.

Укладач: Я.Бідичак

Редактор: Г.Ребрик 

Відповідальна за випуск: С.Шаган

Лауреати обласної  літературної премії

ім. В. Стефаника  за 2018 рік :

Г. Христан – за книгу «Отченаш неба»

Л. Шмигельська – за книгу «Осанна осені», «ПроСвіт»

Галина  Христан народилася 31 травня 1957 року в селі Саджава Надвірнянського району Івано-Франківської області. За фахом бібліотекар, працює в рідному селі. Є головою первинного осередку ВУТ «Просвіта» ім. Т. Шевченка. Лауреат першого та другого Всеукраїнських фестивалів гумору та сатири (Київ - 1992, 1993 рр.). Член літстудії «Бистрінь», яка діє при районній газеті «Народна Воля» з 1987 року, лауреат районної літературної премії ім. Надії Попович. Почесний член літературного об’єднання «Радосинь» (м. Київ). Член Національної спілки письменників України з 2006 року. Друкувалась в місцевих та республіканських газетах, журналах «Перевал», «Дзвін», «Гражда», «Ятрань», «Вірність», «Четвер». Автор книг «Старий і кіт», «Я вернуся», «Великоднє чудо», «Білий острів», «Отченаш неба». У своїх прозових творах авторка вірна життєвій правді й любові до простих людей, яких змальовує. Вірна своєму захопленню – красному письменству.

Галина Христан пройшла плідний творчий шлях, що вів до розширення тематики і збагачення художньо – стильової палітри її оповідань. Віхи цього шляху увінчані п’ятьма прозовими книжками  письменниці.

Свою книгу «Вірність» письменниця присвятила 70 – річчю створення УПА. З оповідань Г. Христан постають сама правда життя, героїка визвольних змагань, мужня самопожертва українських патріотів. Кожна із двадцяти восьми бувальщин – хвилююча новела з народного життя, з життя того краю, що зветься Прикарпаттям. Гортаючи книжку, переконуємося, як дбайливо і прискіпливо висвітлює письменниця кожну свою оповідь. У невеликих за обсягом бувальщинах, ніби в краплі роси віддзеркалюється та чи інша подія, висвітлюються образи героїв – повстанців. Перед читачем постають люди високого громадянського обов’язку, твердого патріотичного гарту. В їхніх вчинках: і любов до України («Агітатор»), і вірність родинній традиції («Алюмінієве горнятко»), і високі моральні якості людини («Атеїстка», «Відтанцювала» та ін. ).

Про що б не писала Галина Христан, вона вміє добре розкрити тему, виткати килим сюжету, спів ставити факти, скористатися влучним порівнянням. Ця книга є надійна сходинка на шляху творчого зростання. Читаючи її стаємо духовно багатими, переймаємося глибоким розумінням того подвигу, що вершили наші мужні патріоти.

Твори

Христан Г. Береза. Кава з коньяком. Чужий. Наркоман: оповідання /Г. Христан //Перевал. – 1996. – №1 – С. 156 – 161.

Христан Г. Білий острів: новели /Г. Христан. – Надвірна, 2007. – 184 с.

Христан Г. Дві новели: у церкві присягала. Три дні щастя / Г. Христан // Перевал. – 2002. – №3. – С. 27.30.

Христан Г. Доленосна пісня остарбайтера /Г. Христан //Перевал. – 2017. - №3 – 4. – С. 178 – 179.

Христан Г. Зло – чин – це – ви.Свої люди, християни.Дідусь із течкою:оповідання /Г. Христан //Перевал. – 2016. – № 1 – 2. – С. 99 – 101.

Христан Г. І ні капіньки не встидно: оповідання / Г. Христан // Перевал. – 2011. – № 2 – 3. – зшиток 2. – С. 424 – 437.

Христан Г. Старий і кіт: новели / Г. Христан. – Надвірна: Друкарня, 2002. – 95 с.

Христан Г. Яка користь від документів. І що вуйкові не сподобалося?: оповідання /Г. Христан //Перевал. – 2000. - № 4. – С. 123 – 126.

Публікації про життя і творчість

Г. Христан

Гаврилович І. Навіть у калабані я бачу сонце…: Г. Христан у літ музеї / І. Гаврилович // Галичина. – 2012. – 12 черв. – С. 7.

Олійник В. Відлуння пережитих днів: про кн. Г. Христан «Вірність» /В. Олійник //Галицька Просвіта. – 2015. – 21 трав. – С. 4.

Питлюк М. Третя книга Галини Христан: «Великоднє чудо» /М. Питлюк //Рідна земля. – 2004. – 3 черв. – С. 9.

Леся Шмигельська народилася 1972 року у с. Камінь Рожнятівського району Івано-Франківської області – українка, поетеса, член НСПУ, лауреат літературної премії ім. Марійки Підгірянки (Івано-Франківської обласної організації Товариства «Просвіта» ім. Т. Шевченка), член Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т. Шевченка, авторка п’ятьох поетичних збірок «Поцілунок літа», «Жінка з осені», «Тепло незвіданих доріг», «Всеобрій», «ПроСвіт», «Осанна осені». Лауреат ІІІ Всеукраїнського літературного конкурсу ім. Леся Мартовича.

Закінчила Калуський коледж культури і мистецтв. Працює в шкільній бібліотеці в рідному селі, навчається в Прикарпатському національному університеті ім. В. Стефаника. Вірші авторки друкувалися в літературних  періодичних виданнях в Україні та закордоном, а також у колективних збірках «З горіха зерня», «Рожнятівщина літературна», «Вічний Павло» (спогади про П. Добрянського), «Відлуння Майдану», «Воїнам Світла», «Мислити і жити Україною». Молода авторка осягає різні поетичні форми: класичний вірш, рубаї, філософські строфи. Листопадово – зимова елегія – так можна визначити загальний тембр віршів Лесі Шмигельської. Легкий ритм, мелодійність, простота – усе в тій гармонійній наближеності до досконалості, якого багато з митців прагнуть і не завжди знаходять.

Поетичний світ Лесі Шмигельської – цікавий і неординарний. У літературному багатоголоссі відомих імен Прикарпаття і навіть України вона явно різниться самобутнім і щирим талантом. Про неї писали схвальні відгуки колеги по перу, журналісти, критики, літературознавці. Книжки «ПроСвіт», «Осанна осені», які вона подавала на здобуття премії, - яскраве підтвердження її поетичного таланту, і є свідченням того, що перед нами щира, задушевна сповідь талановитої жінки, яка має що сказати сучасникам і собі. Поетеса помітно виросла як митець, має свій стиль і тематичну палітру.

Леся Шмигельська – авторка працьовита і наполеглива у досягненні намічених рубежів. Шліфування кожної поетичної фрази, кожного образу чи просто вислову про незвичайне чи прекрасне і забезпечують авторці добрий успіх і широкий читацький загал. Йде вона своєю літературною дорогою з великою любов’ю до рідного краю, до свого народу і України.

Твори

Шмигельська Л. Україні: вірші / Л. Шмигельська //Перевал. – 2016. - № 1- 2. – С. 65 – 67.

Шмигельська Л. Піднебесся любові: вірші /Л. Шмигельська // Перевал. – 2009. - №3. - С. 123 – 125.

Шмигельська Л. Осанна осені: вибрані поезії /Л. Шмигельська. – Івано-Франківськ: Місто НВ, 2016. – 244 с.

Шмигельська Л. Зіркою зійду: вірші /Л. Шмигельська // Дзвін. – 2009. - № 1 – 12. – С. 25 – 27.

Публікації про життя і творчість

Л. Шмигельської

Баран Є. «Сім слів. Сім струн. Сім сивочолих смутків»: Леся Шмигельська «Всеобрій» /Є. Баран // Перевал. – 2016. - № 1 – 2. – С. 234 – 235.

Слоньовська О. «Такі мої ці вірші, як дощі»: про кн. «Поцілунок літа» Лесі Шмигельської /О. Слоньовська //Галичина. – 2009. – 3 листоп. – С. 7.

Фарина І. Мандрування у листомрію: Л. Шмигельська і її нова книга «Осанна осені: вибрані поезії» /І. Фарина // Галицька Просвіта. – 2017. – 4 трав. – С. 3.

Лауреати міської літературної премії

ім. І. Франка за 2018 рік :

Я. Довган – за поетичну збірку «На сонячному боці»

В. Смирнов – за книгу «Написане залишається»

Ярослав Довган народився 1956 року в с. Микитинці Івано-Франківської області. Закінчив Літературний інститут ім. М. Горького в Москві. Працює редактором в Івано-Франківському видавництві «Лілея – НВ». Автор чотирьох поетичних збірок «Числобог» (1989), «1999» (1997), «Спостережник» (2004), «Посіяна до часу торба з сухарями « (2006). Один з представників так званого «станіславського феномена». Деякі пісні гурту «Мертвий півень» були написані на слова Ярослава Довгана.

«Спостережник» - жанр книги Я. Довгана не вказано. Ця книга може бути простою медитацією, виголошенням індивідуальної філософії, щоденниковою прозою, елегійними спогадами. Може бути всім і нічим водночас. Автор ні на чому не наголошує і ні до чого не зобов’язує. Довган – майстер поетичної фрази. На перший погляд – це виглядає просто , сказав і є! Насправді… один Бог знає, як воно буває насправді. Але те, що Ярослав Довган – поет, один із найоригінальніших українських поетів – сумнівів не виникає. Його поезія потребує не тільки знань, а й досвіду. Цю книгу можна читати з будь – якої сторінки. Довгана треба просто слухати. І тим більше не сперечатися. Все що Довган говорить – дуже і дуже конкретне. Уміння його у тому, що він змушує тебе перебувати у цьому стані, відчути і перечути все бачене, прожите і передумане автором. Основний принцип спостереження у Довгана – принцип філософського парадоксу. Він не ставить прямих запитань, а заганяє читача у пастку питання. Коли ти цього запитання і не сподіваєшся.

Твори

Довган Я. Спостережник: вірші /Я. Довган. – Івано-Франківськ: Лілея – НВ, 2004 – 64 с.

Публікації про життя і творчість

Я. Довгана

Баран Є. Парадокси Я .Довгана: про книгу «С-п-о-с-т-е-р-е-ж-н-и-к» / Є. Баран // Захід. кур’єр. – 2004. – 12 серп. – С. 12.

Микицей М. З цими рядками вірили у безсмертя: про кн. Я. Довгана «Райський птах в осінньому саду» /М. Микицей // Захід. кур’єр. - 2010. – 25 листоп. – С. 16.