Лауреати обласної премії ім. В. Стефаника в галузі літератури за 2014 рік.

Номінація «проза»

Ольга Деркачова – за роман «Крамниця щастя».

Номінація «поезія»

Любомир Стринаглюк – за збірку поезій «Бентежні видива».

Номінація «документальна і науково-критична література»

Марта Хороб – за роботу «Грані художнього буття: нариси з української літератури ХХ ст».

Ольга Деркачова (Писарєва) народилася в 1978 році в м. Калуш Івано-Франківської області. Кандидат  філологічних наук, доцент кафедри філології і методики початкової освіти Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника. Член Національної Спілки письменників України. Лауреат міської премії ім. І. Франка. Роман Ольги Деркачової «Крамниця щастя» легкий, повітряний і меланхолійний, наскрізь пронизанийвічною темою – кохання, а ще про студентське життя.
       
Для студентки педагогічного факультету Марини справжнім випробуванням, що перевернули її світ стали зовсім не труднощі сирітського чи гуртожитського життя, а пари з математики у красивого і розумного викладача Олексія Степановича.

         Молодий науковець звик легко здобувати у своєму житті все: від математичних знань до престижних грантів та перспективної роботи. Та чи вдастся йому отримати серце Марини?

         «Крамниця щастя» - фірма привітань – це яскрава обгортка. Зовні красива, гламурна, а в середині – того може і не бути. Однак щастя можуть купити і не всі. Для декого воно залишиться недоступним, примарним.

Твори

Деркачова О. Власний дощ: оповідання /О. Деркачова// Перевал. – 2009. – № 4. – С. 67-72

Деркачова О. Дружина загиблого героя: Новела /О. Деркачова// Березіль. – 2007. – № 11-12. – С. 4-11

Деркачова О. За лондонським часом /О. Деркачова. – Івано-Франківськ: Типовіт. – 2008. – 164с.

Деркачова О. Ілюстратор /О. Деркачова// Березіль. – 2010. – № 3-4. – С. 36-41

Деркачова О. Інтимні оповідки /О. Деркачова// Березіль. – 2004. – № 2. –          С. 109-120

Деркачова О., Ушневич С. Літературна казка Великобританії: навчально-методичний посібник /О. Деркачова, С. Ушневич// – Івано-Франківськ: Типовіт. – 2008. – 164с.

Деркачова О. Пелюстки на долонях: проза /О. Деркачова// Дніпро. – 2010. – № 12. –С. 20-33; 2011. - № 1. – С. 18-38

Деркачова О. Танго /О. Деркачова// Березіль. – 2013. – № 3-4. – С. 57-87

Деркачова О. Точка неповернення /О. Деркачова// Перевал. – 2011. – № 2-3. –          С. 147-164

Деркачова О. Третя пара: проза /О. Деркачова// Дніпро. – 2013. – № 7-9. –          С. 10-11

Деркачова О. Триптих: Інфіковане місто. Янгол онлайн. Любов у крові /О. Деркачова// Березіль. – 2011. – № 11-12. – С. 106-111

Деркачова О. Уроки каліграфії: оповідання /О. Деркачова// Перевал. – 2007. – № 1. – С. 78-85

Публікації про життя і творчість О. Деркачової.

Баран Є. Жіночі фантазії: про творчість О. Деркачової /Є. Баран// Березіль. – 2004. - № 2. – С. 108-109

Бодак В. Деркачова презентувала янголів: презентація книги О. Деркачової «За лондонським часом» /В. Бодак// Захід. кур’єр. – 2008. – 18 груд. – С. 5

Брухаль Г. Про книгу «За лондонським часом» О. Деркачової /Г. Брухаль// Світ молоді. – 2009. – 29 січ. – С. 8

Загоровська Л. Інтерв’ю у Ольги Деркачової /Л. Загоровська// Репортер. – 2006. – 2 листоп. – С.6

Микицей М. Відкритий простір оповідань Олі Деркачової: [презентація першої книжки молодої письменниці]//Захід. кур’єр. – 2006. – 2 листоп. – С.3

Мончук О. Путівник у світ знаменитих казкарів: О. Деркачова і С. Ушневич презентують другу книгу  з серії «Літературна казка» /О. Мончук// Галичина. – 2013. – 17 груд. – С. 8

Покирис Ю. Як народжуються письменники: про О. Деркачову /ю. Покирис// Перевал. – 2007. - № 1. – С. 78

●  ●  ●

Любомир Стринаглюк народився 1972р. в с. Серафинцях Городенківського району. Після закінчення місцевої школи, навчався в Івано-Франківському педінституті ім. В. Стефаника на філологічному факультеті. Після чого були ще роки навчання в аспірантурі кафедри української літератури Львівського держуніверситету ім. І. Франка. Ще навчаючись у вузі почав друкуватись в обласній і республіканській пресі. Це були перші літературні спроби молодого прикарпатського літератора. У 1997 р. Любомир Стринаглюк вступив до НСПУ, згодом став членом Асоціації українських письменників. Автор книжки «Медовий кумир».

«Бентежні видива» це його друга книга, яка вийшла через 14 років після «Медового кумира». Весь цей час він писав у шухляду. Поезія має з’явитися саме тоді, коли їй час. Поезія відображає душевний стан нації. Вона не може писатися на злобу дня, вона позачасова. Поезія не може бути вимученою і вимушеною, вона має бути високою і якісною. Поезія заперечує смерть. Не все закінчується фізичною смертю. Є речі, які нагадують нам про те, що існує інше, вище і вічне життя. Автор сповідує певні принципи і намагається бути вірним власному стилеві «Я завжди був вірним своїй музі і вона ніколи не зраджувала мене».  

Твори

Стринаглюк Л. Бентежні видива /Л. Стринаглюк. – К.: ТОВ «Гамазин», 2012. – 87с.

Стринаглюк Л. Вільний бог: вірші /Л. Стринаглюк// Перевал. – 1994. – С. 14-17

Стринаглюк Л. Вірші /Л. Стринаглюк// Четвер. – 2000. - № 9. – С. 11-14

Стринаглюк Л. Під супровід архангельських флояр: лірика /Л. Стринаглюк// Дзвін. – 1996. - № 7. – С. 90-91

Публікації про життя і творчість Л. Стринаглюка

Голомідова Н. Франківськ вимагає бренду: [проект Л. Стринаглюка «Муніципальна програма промації Івано-Франківська] /Н Голомідова// Галицький кореспондент. – 2013. – 28 берез. – С. 22

Лелик С. «Слова мають вплив»: інтерв’ю у Л. Стринаглюка з приводу другої збірки «Бентежні видива» /С. Лелик// Репортер. – 2012. – 27 груд. – С. 8

Сова А. «Поезія – це заперечення смерті»: інтерв’ю у Л. Стринаглюка /А. Сова// Галицький кореспондент. – 2012. – 29 листоп. – С. 21

●  ●  ●

Марта Хороб – фаховий літературознавець, який охоплює своїм поглядом пласт української літератури ХХ ст. і віддано служить українському художньому слову.

У коло літературознавчих досліджень Марти Хороб потрапили такі письменники як В. Стефаник; Г. Косинка; Лесь Мартович; М. Козоріс; І. Франко;  Д. Павличко; К. Гриневичева; Р. Єндик; Н. Королева; В.Домонтович; С. Гординський; В. Єрошенко; М. Ірчан; Ю. Шкрумеляк; Є.Гуцало; О. Гончар; Г.Тютюнник; Р.Іваничук; С. Пушик; В. Шевчук. В книзі є розділ присвячеий молодим письменникам 90-х років. Робота Марти Хороб підкуповує своєю фаховістю, делікатністю і відповідальністю. Кожна з статей перевірена і логічно аргументована, є бібліографія.

Марта Хороб не обмежилась літературознавчим аналізом, а показала своє фахове уміння і чуття на оцінювання книг сучасних авторів.

Книга М. Хорб зацікавить не тільки фахівців і студентів – гуманітаріїв, а буде цікава тим шанувальникам української літератури, які хочуть не тільки відпочинку при читанні, а й розуміння літературних тенденцій.

Лауреати міської премії ім. І. Франка за 2014 рік.

Юлія Головчин – за книгу «Притчі»

Богдан Голод – за книгу бувальщин «Глибока дорога»

Віра Багірова – за книжки віршів і прози «Золота паска», «Місто кохане моє», «Ми чекаємо Миколая».

Юлія Головчин – магістр журналістики Львівського національного університету ім. І. Франка, аспірант Прикарпатського національного університету ім.. В. Стефаника, ведуча авторської програми на радіо «Дзвони» представила на розсуд читачів свою книгу у двох частинах «Притчі».

Перша частина вийшла в 2012 році. І вже знайшла своїх читачів. Тепер у світ вийшло їх продовження.

Притчі молодої письменниці – це історії, які вчать доброти та благородства, співчуттю до ближнього. Вони допоможуть зрозуміти вічні життєві істини, не зраджувати, берегти вірність, навчать забути образи, засіяти у душі читачів злагоду і мир.

Притчі, повчальні алегоричні оповіді, це, традиційно біблійний жанр. Тому те, що автор – початківець звернувся саме до цього жанру свідчить про духовну зрілість та готовність внести свою лепту у те, щоб змінити світ на краще. Саме таку мету і ставить перед собою Юлія Головчин. Духовенство зустріло її ініціативу дуже схвально. В цих притчах ви знайдете любов до людини, Бога, природи щирість, терпіння і духовність. Авторка робить спроби заглянути в психологію людини, зрозуміти її.

У літературі авторку цікавить жанр притч. Це не легкий і не простий жанр. Юля обрала цей жанр тому, що не дивлячись на юний вік пізнала ціну людських знахідок і людських утрат, вона плекає в собі і несе іншим почуття любові.

Незважаючи на молодість, Юлія Головчин має чим поділитися з читачем, її книги дихають добротою і мудрістю.

●  ●  ●

Богдан Голод народився 1941-го року в селі Діброви Рогатинського району. Після закінчення Бурштинської середньої школи почав трудову діяльність, був лісорубом, вантажником, робітником на фабриці. Служив у війську, в Оренбургському краї. Закінчив юридичний факультет Томського університету. Понад двадцять років працював у прокуратурі, понад десять – очолював обласне управління соціального захисту населення.

Літературний критик Дмитро Юсип зазначає, що в його новелах «б’ється могутній пульс життя» і називає найхарактернішу рису його обдарування – спостережливість. Зрештою, без цієї риси не може відбутися жоден письменник, але у Богдана Голода вона особлива – його перо з однаковою свіжістю та компромісністю відтворює і події минулого, і те, що відбувається сьогодні. Книга складається з оповідок різних людей, але коли дочитуєш її до кінця то бачиш, що це своєрідний літопис опільського села, де немає головного героя, але на широкому полотні часу майстерно виткано долю українського народу.

Книжка Б. Голода «Глибока дорога» розповідає, що в Україні багато глибоких доріг. Ними наступали та відступали княжі дружини, славні козаки, героїчні бійці УПА, ними підло кралися турки та татара, австріяки і москалі…

Автор записав спогади і бувальщини свого села, історії людських доль. Попри те, що це звичайні розповіді про життя, кожна з оповідок є філософською притчею, повчанням, досвідом, за який заплатили кров’ю, тією сільською мудрістю та інтелігентністю, яка властива українцям.

Твори

Голод Б. Глибока дорога: новели /Б. Голод// Дзвін. – 2011. - № 11-12. – С. 30-46; Перевал. – 2000. – № 2-3. – С. 267-271

Голод Б. Сернівські мініатюри /Б. Голод// Перевал. – 2008. – № 1. – С. 9-19

Голод Б. Ту голова…: оповідання /Б. Голод// Дзвін. – 2010. - № 12. – С. 88-91

Публікації про життя і творчість Б. Голода

Голод Богдан:  [Біографія]// Перевал. – 2008. – № 1-2. – С. 9

Стефурак Н. Яблуневий цвіт з присмаком гіркоти: про книгу Б. Голода «Грішники» /Н. Стефурак// Галичина. – 2004. – 31 лип. – С. 7

Турелик Л. З глибокої дороги – на стежку Божу: про книгу Б. Голода «Глибока дорога» /Л. Турелик// Галичина. – 2007. – 18 січ. – С. 5

●  ●  ●

Віра Багірова народилася 1948 року в с. Слобідка – Більшівцівська Галицького району. Дитячі та шкільні роки пройшли на рідному Опіллі, після закінчення школи навчається в Калуському хіміко-технологічному технікумі. Трудовий шлях розпочала в Івано-Франківському «Водоканалі», пізніше працювала у фірмі «Кнайпа», редакції газети «ПІК» та «Західний кур’єр». Перші свої вірші та оповідання вона друкує в місцевій пресі, а незабаром в видавництві «Веселка» видали її перші збірки «Їхав автобус» та «Водограй». Талант опільської письменниці запав в душу маленьким читачам і Віра Багірова з ще більшим натхненням поринула в край краси і світла. Одна за Одною виходять нові книги «Бубликовий кущ», «Творіння Божої краси», «Церковна абетка», «Бог любить нас». За свій творчий шлях письменниця видала майже 20 книг, а окремі вірші та казки включені до шкільних програм. Член НСПУ з 1996 року. Лауреат премії ім. Юрія Шкрумемока та ім. Марійки Підгірянки.

Твори

Багірова В. Божий подих: казка для дорослих /В. Багірова// Перевал. – 2005. - № 3. – С. 32-34

Багірова В. Жменька оповідок для моїх діточок /В. Багірова// Перевал. – 2011. - № 2-3. – С. 83-90

Багірова В. З оповідок галицької давнини: оповідання /В. Багірова// Перевал. – 2007. - № 3. – С. 63-67

Багірова В. Незвичайна паска: оповідання /В. Багірова// Рідна земля. – 2003. – 24 квіт. – С. 7

Багірова В. Петрусь і його ангел: оповідання /В. Багірова// Галичина. – 2004. – 18 груд. – С. 7

Багірова В. Україна милая моя: вірші /В. Багірова// Світ молоді. – 2011. – 13 жовт. – С. 5

Публікації про життя і творчість В. Багірової

Легенченко Г. «Жива вода» В. Багірової /Г. Легенченко// Вечірній Івано-Франківськ. – 2009. – 4 черв. – С. 2

Мончук О. Доросле дитинство Віри Багірової: штрихи до портрета /О. Мончук// Галичина. – 2009. – 5 лют. – С. 9

Стефурак Н. У кожного з нас є свій Єрусалим, своя свята земля: про нові книги В. Багірової «Свята земля»: «Хай Бог вас береже» /Н. Стефурак// Галичина. – 2001. – 27 січ. – С.5