Історична доля міста Станіславова є надзвичайно цікавою, і відтворювали її на папері у різні часи та різні люди. Вони були різні за національностями, різного віку, різних професій, різних епох, але їх об’єднювала любов до рідного міста. Саме історико-краєзнавче об’єднання «Моє місто» подарувало нам чудову серію видань, яка вже нараховує на сьогоднішній день до 50 номерів. Видання знайомлять читачів з історичним, суспільно-політичним і культурним життям нашого міста з часів заснування до наших днів.

Слово пам’ятник означає пам’ять про подію, або людину на чию честь встановлено монумент. Та є  пам’ятники – привиди. Колись вони прикрашали місто, але їх знищив безжальний вітер історичних змін. Незважаючи на це вони продовжують жити на старих світлинах, поштівках і в людській пам’яті.

    «Історія в камені: пам’ятники, що не дійшли до наших днів» , під такою назвою в обласній бібліотеці для юнацтва пройшла подорож у минуле нашого міста, для учасників  Івано-Франківського територіального центру соціального обслуговування. Бібліограф інформаційно-бібліографічного відділу Ярослава Бідичак ознайомила учасників зустрічі з фотографіями та малюнками пам’ятників, які були у нашому місті у минулих століттях.

      Саме з книги І. Бондарева «Слідами забутих пам’ятників», що вийшла в серії «Моє місто» під  № 36, читачі дізнаються про пам’ятники Хресту Спасителю, Діві Марії, Яну Непомуку, цісарю Францу І, Грюнвальдській битві та ін. Радянська доба на Прикарпатті  тривала неповних 50 років, але за цей порівняно невеликий відтинок  часу було знищено багато пам’яток історії, особливо сакрального мистецтва. Безперечно,  це є дуже великою втратою для нашого міста.

      Для більш детального ознайомлення з історією Станіславова до уваги присутніх була презентована книжкова виставка  «Історичне обличчя сучасного міста», на якій представлені книги з серії «Моє Місто» та світлини пам’ятників, що не дійшли до наших днів.