«Відлуння обірваних струн» - під такою назвою пройшов огляд літератури присвячений 140 – річчю від дня народження Гната Хоткевича, який провела бібліограф обласної бібліотеки для юнацтва Бідичак Ярослава.

Непересічною постаттю в історії української культури кінця ХІХ – поч. ХХ ст. є Гнат Хоткевич (псевдонім Гнат Галайда) – видатний український прозаїк і драматург, літературно – мистецький критик і палкий публіцист, композитор і дослідник мистецтва, талановитий співак – бандурист, керівник і режисер аматорських і театральних гуртків, лектор і викладач, який майже 40 років працював на теренах рідної культури, всюди залишивши свій помітний і оригінальний внесок.

Народився письменник 1 грудня 1877 р. в Харкові у бідній родині, що працювала по найму. Батьки прагнули кращого життя для своїх дітей, тому були одностайні у думці про навчання. Навчається спочатку в реальному училищі, а пізніше в Харківському технологічному інституті. По його закінченні працював залізничним інженером. Студентом влаштовував виступи кобзарів і лірників, брав активну участь у політичних демонстраціях, за що був переслідуваний і змушений емігрувати в Галичину. З концертами українських народних пісень у супроводі бандури об’їхав всю Буковину і Галичину. В 1909 р. заснував у с. Красноїля Верховинського повіту Гуцульський театр. Повернувшись у 1912 р. до Харкова Хоткевич включився в літературно - мистецьке життя: виступав з лекціями, заснував перший на Україні робітничий театр. Знову переслідуваний з початку Першої світової війни, арештований і висланий за межі України. До більшовицької окупації України Хоткевич поставився вороже, але з 1920 р. активно включився у літературно – мистецьке життя.

Літературну діяльність Гнат Хоткевич почав з 1897 р. (оповідання «Грузинка» у львівському журналі «Зоря»). Він написав серію оповідань «блудний син», «Різдвяний вечір», «Гірські акварелі», «Гуцульські образки», повісті: «Авірон», «Камінна душа», п’єси «Довбуш», «Гуцульський рік», «Непросте», «О пояну Ігоревім», «Богдан Хмельницький»

Хоткевич багато перекладав зі світової класики: У. Шекспіра, Ж. – Б. Мольєра, Ф. Шіллера, В. Гюго, переклав для бандури етюд Генделя, марш Шуберта, створив хорові твори на слова Т. Шевченка, І. Франка.

Належачи за радянських часів до політично ненадійних і стоячи осторонь тодішніх літературних дискусій Хоткевич, проте, був одним з найпопулярніших письменників України, про що свідчить поява його «Творів» у 8 – ми томах (1928 – 1932 рр.). Але далі знову почалися утиски і останній його роман «Довбуш» не був надрукований, а тетралогія про Т. Шевченка залишилась незакінченою. За єжовщини Хоткевич був заарештований і загинув за невідомих обставин.