І крізь образи і розлуки

                                         Печаль дітей нас знов пече:

                                         Їм треба материнські руки,

                                         їм треба батьківське плече

                                                            (В. Крищенко)

            “Без сім’ї  і свого роду – немає нації, народу” – вчить нас народна мудрість. Діти є доброю славою своїх батьків говорить нам священна книга Біблія. Але, як бути тим дітям, які залишилися без батьківської опіки, любові, турботи, піклування?

                В обласній бібліотеці для юнацтва в рамках засідання клубу молодої сім’ї  ” Щаслива сім’я ” (керівник Марія Калинюк) відбулася зустріч ”Хай щастя всміхається кожній дитині” із сім’ями які взяли на виховання дітей позбавлених батьківського піклування (прийомні діти): сім’я Банцових, сім’я Дорошенко, сім’я Говери. Гостями засідання були: начальник відділу з питаннь опіки і піклування служби в справах дітей Івано-Франківського виконавчого комітету міської ради – Марина Дехтяр, президент громадської організації  ”Сім’я майбутнього” - Світлана Гнідунець.

           Музичні дарунки та вірші прозвучали від вихованців сучасної школи мистецтв “Startim” – Вікторії Фученко та Дениса Родіна (керівник Ірина Батюк),  учнів дитячо-юнацької школи гуртка художнього слова “Істина” Сабодах Святослава та Сторож Анни (керівник Людмила Батюженко) студенти другого курсу ПНУ ім. Василя Стефаника, факультету соціальна робота та всі присутні мали можливість познайомитися із кожною прийомною сім’єю, дізнатися про їхню життєву історію, стосунки в родині, зрозуміти і задуматись над долею дітей-сиріт, дітей позбавлених батківського піклування.

           Модератор Марія Калинюк представила книжкову виставку ”Збережіть вогник родинної любові” а на завершення прозвучала молитва за українську родину.

            Прийняти дитину у свою сім’ю – це велика відповідальність. Спасибі, тим родинам, які дають шанс дітям відчути себе бажаними і потрібними у суспільстві. Хочемо сподіватись, що з кожним роком дітей сиріт буде менше і що кожна дитина в нашій країні відчувала себе щасливою і мала шанс на повноцінне майбутнє.