Т. Мельничук

Тарас Мельничук – поет, лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка, лауреат премії ім. Володимира Сосюри, газети «Літературна Україна», політв’язень репресивної тоталітарної системи, людина патріотичного духу, твердої гуцульської вдачі.

         Автор поетичних книжок «Несімо любов планеті» (Ужгород, 1967), «Із-за грат» (Торонто, 1982), «Князь роси» (Київ, 1990), «Строфи з голгофи» (1990), «Чага» (Коломия, 1994), добірок віршів у журналах, альманах, газетах. За назвою збірки віршів «Князь роси», відзначеної Національною премією України ім. Тараса Шевченка, поета часто називають Князем роси. У цій чистій росі вічно промінитиметься сонце бентежної душі великого Князя української поезії. Пильні стражі тоталітарного режиму не могли не зауважити, що під пером Тараса утверджуються вільне й своєрідне українське слово, щира любов до України, жагуче прагнення поета до не уярмленого життя на своїй предківській землі. У цьому відчувається успадкований вільний дух запорозьких козаків, який не дає стати невільником, рабом завойовника. Йому довелося зазнати психологічних тортур, тюремних грат, колючих дротів таборів, де нищиться людська особистість, топчеться порядність, зневажається думка, виснажується душа, руйнуються фізичні сили і в будь-яку мить можна безглуздо поплатитися життям.

Той хто читав книжку «Князь роси», не міг не зауважити , що кожен її рядок закликає до національного самоусвідомлення у безнастанному часовому русі. Мотив протистояння у поезії Тараса Мельничука  постійний і принциповий. Глибока віра у себе, у свої переконання допомагають ліричному героєві вижити, подолати всі труднощі долі.

Тарас Мельничук – натура глибоко – поетична, творча, у чому переконує кожен вірш його збірки. Зрештою саме життя Тараса неспокійне, бунтівливе, яскравим віддзеркаленням якого і стала творчість. Нею автор світиться, живе, будує свій суверенний простір.

Варто хоча б стисло сказати про особливості поетики збірки віршів Т. Мельничука «Чага». Її історія спонукає передусім до роздумів, що викликають приплив громадянських почуттів, обурення проти нелюдської сваволі. Є своя привабливість в осмисленні афористичності мови. Бо й справді «вільний тільки той на світі, хто за свободу повстає», а «хто народився для України, той народився для боротьби», і «чим раб нижчий – тим імперія вища». Тож учитуючись нині в книжку «Чага», яка вийшла з тюрми і побачила світ уже в незалежній Україні, ми стаємо свідками відчайдушного пориву поета в майбутнє крізь загратовані обрії, задротовані шляхи.

Характерно, що вже в першій збірці віршів «Несімо любов планеті» є такі зворушливо провісні рядки: «Мені сили вистачить іти  по дорозі, якої нема». Це, без перебільшення, прирікання себе на загибель в умовах дикого режиму. Зате є впевненість і право «не приростати до вітчизн чужих. А бодай прорости маками гарячими на твоїй, Україно, терновій межі». Це був його власний тягар, поет визначив сам: «На Вкраїну моя дорога, на Вкраїну – із усіх безнадій і надій». Не раз завдавала доля болючих ударів його вразливій душі. але Тарас не занепадав духом, залишався самим собою.

         Тарас Мельничук народився в с. Уторопах Косівського району в селянській родині. Після закінчення середньої школи працював коректором у косівській районній газеті, лісорубом у Комі АРСР, валовідбійником на Донбасі. В 1958 році поступив до Чернівецького університету, але на третьому курсі залишив навчання, поїхав за комсомольською путівкою на будівництво Криворізького гірничо-збагачувального комбінату. Два роки працював на будовах Красноярського краю. 1964 року повертається до Чернівців і відновив навчання в університеті. Але не надовго. Через півтора року надто бунтівного гуцула відрахували із університету. Працюючи в районних газетах Глибокої, Хотина, Косова, Верховини,- Івано-Франківська Тарас Мельничук цілковито віддався літературній творчості. Вже в 1967 році у видавництві «Карпати» виходить перша збірка його віршів «Несімо любов планеті». В 1968 році Тарас поступив на заочне відділення Московського літературного інституту. Та заговорити поетові на весь голос не дали. В 1972 році його заарештували і засудили до трьох років концтаборів. По виході на волю поет зазнав усіх принад брежнєвського адміністративного нагляду: ганебне переслідування, утиски, приниження. Без прописки і роботи, без засобів до існування у 1980 році він у друге потрапив до в’язниці, але вже не за «політичні» вірші, а за сфабрикований розбій. Проте після другого ув’язнення поета не полишають поневіряння. Смертельно хворий, в холоді й голоді, поет, попри все, не перестав творити.

         Тарас Мельничук – поет блискучого й потужного таланту. Висока відзнака підтвердила, що він один із неповторних, самобутніх українських поетів, який плідно розвивав свій власний творчий стиль, гідно представляв своє покоління в літературному розвитку.

Твори

    Мельничук Т. Твори в трьох томах. /Т. Мельничук. – Коломия: Вік, 2003. -

         т. 1. Поезії – 255 с.

         т. 2. Поезії – 255с.

         т. 3. Кн. 1. Поезії. – 2006. – 494 с.

     Мельничук Т. Вільні вірші? Дивно…Вірші – вільні?!: вірші /Т. Мельничук// Захід. кур’єр. – 2003. – 13 листоп. – С. 17

    Мельничук Т. Вірші. /Т. Мельничук// Березіль. – 1996. - № 11-12. – С. 11

    Мельничук Т. Вірші. /Т. Мельничук// Перевал. – 1991. - № 1. – С. 6

/Т. Мельничук// Перевал. – 2000. - № 2-3. – С. 38-

    Мельничук Т. З поезій написаних за гратами

/Т. Мельничук// Україна. – 1998. – 27 серп. – С. 6

    Мельничук Т. Князь роси: вірші /Т. Мельничук. – К:. Літ. Молодь, 1990. – 152 с.

   Мельничук Т. Міражі на червоній межі [з неопублікованого] /Т. Мельничук// Перевал. – 2004. - № 1. – С. 58

   Мельничук Т. Палац у Росині: місячне інтермеццо

/Т. Мельничук// Перевал. – 1997. - № 2. – С. 3-20

   Мельничук Т. Поезії /Т. Мельничук// Дивослово.–2008. -     № 8. – С. 61-64

   Мельничук Т. Свідчення останнього гетьмана: вірші            /Т. Мельничук// Перевал. – 2000. - № 1. – С. 3

    Мельничук Т.Сто пісень калині: вірші

/Т. Мельничук// Перевал. – 2001. – № 1-2. – С. 231-241

    Мельничук Т. Стрибнула в полум’я роса: з неопублікованих віршів /Т. Мельничук// Літ. Україна. – 2003. – 25 верес. – С. 6

    Мельничук Т. Чага  /Т. Мельничук. – Коломия: Вік, 1994. – 176с. 

    Мельничук Т. Червоний чоловік: поезії /Т. Мельничук// Перевал. – 1992. – № 1. – С. 2

Публікації про життя та творчість 

Васильчук М. Про Тараса Уторопського: спогад про Т. Мельничука  /М. Васильчик// Перевал. – 2006. - № 2-3. –     С. 310-313

Войцехівська М. Творчий феномен поета і громадянина Т. Мельничука /М. Войцехівська// Вечірній Івано-Франківськ. – 2009. – 22 жовт. – С. 12

Герман В. Князь роси: Штрихи до портрета Т. Мельничука /В. Герман// Київ. – 2005. - № 6. – С. 175-182

Дорошенко Я. Князь української поезії: Т. Мельничук          /Я. Дорошенко// Реабілітовані історією. Івано-Франківська обл. У 5-ти томах. Т. 1 Коломийський і Косовських райони / Упоряд., автор передмови  Л. Вардзарук. - Івано-Франківськ: Лілея НВ, 2000. – С. 395-401

Кейван М. Наріст на білій березі: про Т Мельничука.           /М. Кейван// Світ молоді. – 2008. - 28 серп. – С. 4

Курищук Г. Встати! Суд іде!...: слово про Т. Мельничука.       /Г. Курищук. – Косів: Писаний камінь, 1998. – 111 с.

Пушик С. «Мельничуковці на могилі поета: про                  Т. Мельничука, його творчість і долю /С. Пушик// Дзвін. – 2011. - № 10. – С. 96-112

Рябий В. Свічка в пітьмі десятьох сонць, або Останній з мандрівних поетів: Т. Мельничук /В. Рябий// Вітчизна. – 2007. - № 3-4. – С. 126-136

Сорока М. Він був поетом: Т. Мельничук /М. Сорока// Історичний календар. 99.-К., 1998. – С. 245

Чорна М. Згадаємо віршами: у культурно-мистецькому центрі «Є» відбувся перший літ. фестиваль ім. Тараса Мельничука /М. Чорна// Рідна земля. – 2009. – 23 жовт. – С.12

Штонь Г. Тарас:[про Т. Мельничука] /Г. Штонь// Укр. літ. газета. – 2011. – 22 квіт. – С. 14-15.

«Життя моє в поезії…» Т. Мельничук: літературний дайджест /[уклад.      Я. Бідичак; відп. за вип. С. Шаган]; Івано-Франківська обласна бібліотека для юнацтва. – Івано-Франківськ, 2013. –  10 с.

Укладач: Бідичак Я.Д. – бібліограф інформаційно-бібліографічного відділу обласної бібліотеки для юнацтва