Станіслав Вінценз – людина, яка жила і творила на пограниччі культур, унікальна особистість, як українського так і польського, загальноєвропейського культурологічного простору. Він був і залишається з тієї плеяди видатних гуманістів, що відкривав український всесвіт для широких кіл світової громадськості. Його життя припало на буремну епоху першої половини ХХ ст. і ця яскрава, непересічна особистість не загубилася у вирі політичних, етнічних, військових, громадських та літературних зрушень.

В обласній бібліотеці  для юнацтва пройшов «Літературний момент з Василем Бабієм» з нагоди вшанування пам’яті видатного українознавця та письменника Станіслава Вінценза. Василь Бабій відомий прикарпатський прозаїк, журналіст, краєзнавець презентував бібліотекарям маленьку документально-художню повість «Гірська душа», в якій в художній формі на основі опублікованих спогадів та листів родини Вінцензів окреслено незвичайний життєвий шлях «поляка-гуцула з гірською душею». Народившись та вирісши на Гуцульщині він, поляк по крові та духу, все життя був захоплений  українським етносом, його інакшістю, самобутністю. Отримавши високу європейську освіту та маючи можливість тісно спілкуватись з багатонаціональним та мультикультурним товариством Європи Вінценз все своє життя послуговувався  принципами толерантності, порозуміння, співжиття, поваги до інших, цінності людського життя. За словами Василя Бабія - вершиною пізнання та оспівування Гуцульщини та її жителів стала написана ним гуцульська сага «На високій полонині» написана 1936 році, що отримала світове визнання. Про це та багато інших цікавих фактів розповів учасникам заходу Василь Бабій. В бібліотеці також, створено викладку книг та періодичних матеріалів «Імен забутих відблиски яскраві», яка присвячена видатній постаті Станіслава Вінценза.

Для нашого українського суспільства зима 2013-2014 року назавжди стане певним переломним етапом у самоідентифікації, як окремих особистостей, так і цілої нації. Час коли особисті історії переплелись з національними, коли люди,що зібрались на Майдані відчули силу слів -  Взаємодопомога, Музика, Спротив. Але в наше життя та стрічки новин ввійшли і терміни – тітушки, провокації, снайпери, барикади, вуличні бої. Для нас сучасників, ці події мають перш за все емоційний, пам’ятний мотив, пов'язаний з нашими почуттями, для прийдешніх поколінь – це набір фактів і подій, перемог і поразок, причин та наслідків. Велика кількість книг написаних і ще не написаних про Революцію Гідності стане, ми віримо, тим міцним зв’язком розуму і серця, влиє живі емоції і відчуття в сухий підручниковий фактаж.

Саме тому в лютому 2021 року на полицях обласної бібліотеки для юнацтва діє виставка-пам’ять «На варті наших душ Небесна Сотня», що відкриває книжкові портали в холодні зимові дні Революції Гідності.  

Українські видавництва останні роки пропонують українському читачеві широку панораму перекладної літератури – популярні бестселери, книги переможці міжнародних літературних премій, найвідоміші представники жанру нон-фікшн. Завдяки таким ініціативам, як проведена у 2020 році Українським інститутом книги програма поповнення фондів публічних бібліотек.

Мова – неоціненний скарб народу,  найголовніший літопис його життя. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає нації. Мова – найважливіший засіб спілкування людей і пізнання світу, передачі досвіду з покоління в покоління.

         Щороку 21 лютого в Україні відзначається Міжнародний день рідної мови. Це важливе свято для всіх націй та національностей, засноване у листопаді 1999 року на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності.

Друковані книжки  - переписані вручну, декламовані вголос, передані в подарунок або в обмін -  були першою соціальною мережею. Вони дають старт розмовам, дискусіям, а інколи, навіть бійкам і вони з’єднують одного читача з іншим. Зараз активісти громад (книготорговці, бібліотекарі,вчителі) зрозумівши важливість читання і книги знову залучають бібліотеки до їх розбудови. Але замість того щоб захищати книжку від екрана, можливо треба просто поставити цифрові інструменти на службу поширенню друкованої книги?

Саме про це говорила з учнями 10 - А класу  бібліотекар обласної бібліотеки для юнацтва Людмила Ковальчук, на годині спілкування «Книга та Інтернет: друзі чи суперники».

12 лютого минає 150 років від дня народження видатного українського письменника – сатирика кінця ХІХ – початку  ХХ століття, нашого краянина – Леся Мартовича.

З метою вшанування пам’яті визнаного майстра слова завідувачка інформаційно-бібліографічного  відділу обласної бібліотеки для юнацтва Оксана Шинкаренко представила книжкову виставку – досьє «Вогонь душі Леся Мартовича». Ознайомила з книгами авторів, фахівців в галузі літературознавства Федора Погребенника, Романа Горака, Володимира Бандурака, які писали про життєвий  і творчий шлях письменника, численними публікаціями в періодичних виданнях та творами самого письменника: «Забобон», «Винайдений рукопис про руський край».

Україна в останні десятиліття переживає масштабне засилля новими інтернет технологіями, гаджетами, он-лайн іграми й дедалі частіше можна зустріти думки щодо втрати традиційною друкованою книгою перспектив, але книга – жива, й ховати її зарано. Змінилась в останні роки і читацька активність – проблема читання стає проблемою століття для всієї світової спільноти. Книга все швидше віддаляється від людини, як результат - виникають труднощі з грамотністю, розвитком мислення, концентрацією уваги та запам’ятовуванням у дітей.

Ця тенденція непокоїть вчених, літераторів, освітян, психологів, бібліотекарів, книголюбів. Різні покоління, різний світогляд, різні цінності – те, що роз’єднує нас. Але за допомогою спілкування, обговорення перепон, що стають на заваді юнацтву вибрати книгу серед інших можливостей отримати інформацію, провести дозвілля, зняти стрес  - ми, бібліотекарі, сподіваємось  окреслити проблему та знайти шлях до серця юних читачів. Саме задля цього обласна бібліотека для юнацтва ініціювала проведення круглого столу «Молодь. Читання. Успіх».   Круглий стіл - це зустріч-діалог декількох поколінь, різних думок і позицій щодо присутності книги в житті людини, її  нових форм та використання як інструменту життєвого успіху.

В історії нашої батьківщини є багато подій, імен і дат, що є важливими для розвитку національного життя країни, створення його патріотично-духовної спадщини для майбутніх поколінь. Але є і такі події, які важко назвати просто фактами чи статистикою, вони вливаються в історичну канву в яскравому емоційному забарвленні, породжують цілу низку спогадів, міфів, переосмислюються в мистецтві , літературі та публіцистиці. Одною з таких яскравих картин військової історії періоду національно-визвольної боротьби 1917-1921 р.р. є бій на станції Крути, що відбувся останніх морозяних днів січня 1918 року між силами УНР та більшовиками. Цей бій, долі його учасників і сам історичний контекст є набагато цікавішими за будь-який міф створений на його основою. І саме для глибшого пізнання минувшини, її впливу на сьогодення обласна бібліотека для юнацтва провела історичний он-лайн екскурс в героїчне минуле «Понад Крутами вічність у сурми сурмить».  Учасниками цієї он-лайн зустрічі стали бібліотекарі та читачі ОТГ області: Ланчинської, Тисменицької, Рогатинської, Космацької, Печеніжинська, Матеївецька та.  А експертом та провідником заходу став Ярослав Коретчук – історик, краєзнавець, директор Івано-Франківського обласного музею визвольної боротьби ім. С. Бандери, автор історичних книг та розвідок. Пан Ярослав представив аудиторії авторську медіа-презентацію «Крути. Пам’ятай  їх подвиг».

«Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині повіки буде одна, самостійна Українська Народна Республіка».

У сучасному українському національному календарі дата 22 січня посідає одне з провідних місць і має глибокий символічний зміст: одвічна мрія українців про вільне життя в самостійній соборній незалежній державі вели до великих зрушень, жертв, битв та політичних утворень на поч. ХХ ст. на просторах нашої Батьківщини.

 Справжньою вершиною поборницьких звершень українського народу, часів визвольної боротьби 1917-1920рр., став історичний Акт Злуки УНР і ЗУНР, обнародуваний в урочистій обстановці 22 січня 1919р. на Софіївському майдані Києва. В незалежній Україні в день Соборності прийнято об’єднуватися у живі ланцюги. Перший такий ланцюг об’єднав українців у 1990 році. Тоді за руки взялися від 500 тисяч до трьох мільйонів українців, щоб заново об’єднати націю.

Одним з основних аспектів вивчення сучасної правової карти світу є ознайомлення молоді з діючими міжнародними законодавчими документами, що захищають права та свободи людини. Ініціатором створення та впровадження декларацій, актів, конвенцій та договорів було міжнародне товариство в рамках ООН - Загальна декларація прав людини, Міжнародний пакт про громадянські і політичні права, Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права, Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод.

10-го грудня відбувся правовий діалог «Людина у світі законів» в якому взяли участь учні 9-Б класу Івано-Франківського академічного ліцею-інтернату Івано-Франківської обласної ради. Бібліотекар обласної бібліотеки для юнацтва, керівник молодіжного клубу знавців права «Де юре» Людмила Ковальчук познайомила учасників заходу з історією зародження та розвитку міжнародного законодавства в сфері прав та свобод людини. А також, провела навчальну гру «Як ви вважаєте?», яка знайомить з текстом Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод.